Шахраї вміють видавати обман за привабливу пропозицію, термінове попередження або можливість отримати допомогу. Одним обіцяють легкий заробіток, інших лякають блокуванням картки, а комусь пропонують оформити соціальну виплату. Сценарії різні, але мета одна — змусити людину діяти в інтересах зловмисників.
Саме тому Portmone долучається до інформаційної кампанії #ШахрайГудбай, організованої Національним банком України, Департаментом кіберполіції та Державною службою спеціального зв’язку. Мета кампанії полягає в тому, щоб підвищити обізнаність українців про платіжну безпеку та допомогти розпізнавати поширені шахрайські схеми.
Розглянемо три ситуації, у яких необережність може коштувати грошей, і з’ясуємо, як захистити себе.
1. Легкий підробіток із переказами: як не стати «грошовим мулом»
У соціальних мережах і месенджерах можна натрапити на пропозиції простого підробітку з високою оплатою та щоденними виплатами. Завдання нібито нескладне: отримувати гроші на власну картку й переказувати їх іншим людям. Насправді так шахраї шукають так званих «грошових мулів» — посередників для переказування коштів сумнівного походження.
Людина може погодитися на таку роботу, навіть не підозрюючи, що допомагає проводити незаконні фінансові операції. А відповідальність за рух грошей може торкнутися й того, хто лише надавав свою картку для переказів.
Що має насторожити:
- обіцяють високий дохід за мінімум зусиль;
- вимагають відкрити картку або рахунок спеціально для цієї роботи;
- просять отримувати й переказувати чужі гроші;
- пропонують передати дані картки, доступ до банківського застосунку чи інтернет-банкінгу;
- не пояснюють, звідки надходять кошти та за що саме платять.
Не погоджуйтеся на пропозиції, де ваша картка стає інструментом для переказування чужих грошей. Якщо ви вже долучилися до такої схеми, припиніть операції та зверніться до свого банку, щоб з’ясувати подальші дії.
2. «Терміново оновіть картку»: як шахраї видають себе за працівників банку
Телефонний дзвінок може починатися цілком переконливо: співрозмовник представляється працівником банку й повідомляє, що потрібно терміново оновити активацію картки, інакше її заблокують. Далі він може попросити відкрити банківський застосунок, виконати певні дії або назвати конфіденційні дані.
Це спосіб змусити людину розгубитися й виконати інструкції, не перевіривши, хто насправді телефонує. Навіть якщо співрозмовник знає ваше ім’я чи назву банку, це не підтверджує його особу. Такі відомості можуть використовувати для того, щоб викликати довіру.
Як діяти в такій ситуації:
- не повідомляйте PIN-код, CVV/CVC, паролі та коди підтвердження із SMS або push-повідомлень;
- не виконуйте фінансових операцій за вказівками людини, яка телефонує;
- завершіть розмову й самостійно зателефонуйте до банку за номером на звороті картки або на його офіційному сайті.
Пам’ятайте: справжність дзвінка не можна встановити лише за впевненим тоном співрозмовника чи знанням ваших даних.
3. Виплати та соціальна допомога: як розпізнати фішингове посилання
Повідомлення про нову державну допомогу, грошову компенсацію чи виплату для певної категорії громадян можуть з’являтися в соціальних мережах і месенджерах. Щоб викликати довіру, шахраї використовують назви й логотипи відомих установ, а в дописах розміщують посилання на підроблені сайти.
На таких сторінках людину можуть попросити ввести номер картки, термін її дії, CVV/CVC, PIN-код, пароль від інтернет-банкінгу або одноразовий код підтвердження. Іноді після цього телефонує ще один зловмисник, який представляється працівником банку чи державної установи й намагається отримати додаткові дані або переконати виконати переказ.
Як убезпечити себе:
- перевіряйте інформацію про виплати через офіційні джерела;
- не переходьте за сумнівними посиланнями з рекламних дописів і повідомлень;
- не вводьте банківські дані на сайтах, у справжності яких не впевнені.
Якщо ви вже передали конфіденційні дані, негайно зв’яжіться з банком і попросіть заблокувати картку за потреби.
Пам’ятайте: наявність логотипа чи назви відомої установи не гарантує, що сайт справжній.
Що робити, якщо ви зіткнулися із шахрайством
У всіх трьох випадках зловмисники розраховують на довіру та поспіх. Не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції заробітку, не виконуйте вказівок незнайомців під час телефонних розмов і нікому не передавайте конфіденційні банківські дані.
Якщо ви підозрюєте шахрайство або вже передали свої дані стороннім особам, зв’яжіться з банком. Якщо йдеться про спробу залучити вас до незаконних фінансових операцій або інші шахрайські дії, повідомте про це Кіберполіцію через онлайн-форму.
Більше інформації про поширені шахрайські схеми та правила платіжної безпеки можна знайти на сайті #ШахрайГудбай.
