Фінансовий моніторинг в Україні

Фінансовий моніторинг в Україні
Stanislav Shulga
Stanislav Shulga
282

У разі відкриття депозитного рахунку, здійснення грошового переказу або укладення угоди на велику суму українцям слід бути готовими надати інформацію про себе та про походження коштів. Перевірка законності операцій державою та іншими суб’єктами, запровадження низки обмежень є частиною фінмоніторингу. Що це таке, навіщо потрібен такий контроль і хто під нього підпадає, з’ясуємо у статті.

Фінансовий моніторинг — це сукупність заходів, що вживаються уповноваженими суб’єктами, чия діяльність прямо чи опосередковано пов’язана з грошовими операціями. Такі заходи спрямовані на виявлення підозрілих фінансових потоків і запобігання махінаціям. Своєю чергою, сумнівні транзакції можуть бути пов’язані з:

  • легалізацією доходів, що були отримані неправомірним шляхом;
  • фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового ураження.

Втім, фінансовий контроль не обмежується суто кримінальними аспектами. Наприклад, якщо людина має невеликий офіційний дохід і переказує гроші за придбану дорогу автівку, банк швидше за все відмовить у здійсненні операції. Подібні ситуації стають можливими, якщо покупець отримує зарплату «в конверті», займається прихованою підприємницькою діяльністю, одержує гроші від близьких чи родичів або працює за кордоном. Перевірки та обмеження в таких випадках стимулюють до сплати податків, декларування доходів і реєстрації суб’єкта господарювання особами, що займаються комерційною діяльністю.

Правовою базою для здійснення фінмоніторингу фізичних осіб і бізнесу в Україні є Закон № 319-ІХ від 6.12.2019 року. Введення в дію цього документа обумовлене міжнародними домовленостями нашої держави, зокрема зобов’язаннями щодо Угоди про асоціацію з ЄС та вимогами FATF — міжурядового органу, що розробляє світові стандарти у сфері протидії відмивання брудних грошей.

Хто підпадає під фінансовий моніторинг

Правила фінансового моніторингу, а отже, заходи, пов’язані з державним наглядом за грошовим обігом, поширюються на фізосіб, ФОПів і компанії. Контролю підлягають не тільки платники та отримувачі значних сум, а й можливі посередники сумнівних операцій.

Важливою вимогою законодавства щодо грошового обігу та одним зі способів боротьби з шахрайством і незаконним відмиванням коштів є підтвердження особи й намірів клієнтів банків та інших фінустанов. Ідентифікація та верифікація проводяться у разі:

  • відкриття банківського рахунку, зокрема депозиту;
  • здійснення операції з готівкою у відділенні чи через термінал на суму від 5000 грн. Банк може перевірити особисті дані, актуальність документів, джерело доходів тощо;
  • проведення безготівкової транзакції — оплати товарів і послуг, погашення кредиту на суму, що перевищує 30 000 грн.

До операцій, що згідно зі статтею 20 Закону № 319-ІХ підпадають під ознаки порогової та підлягають перевірці з можливим подальшим повідомленням державних суб’єктів фінмоніторингу, належать:

  • платежі, перекази та угоди на суму понад 400 тис. грн (55 тис. — для суб’єктів, що займаються азартними іграми чи проведенням лотерей);
  • транзакції, учасником яких є політично значуща особа чи будь-хто з членів її родини, — незалежно від суми;
  • закордонні перекази;
  • операції, учасником яких є особа, пов’язана з «токсичною» юрисдикцією — росією, Північною Кореєю або Іраном;
  • транзакції е-резидента.

Втім, здійснення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та проведення

перевірки ще не означає зупинення руху коштів. Підставою для відмови банком у транзакції та інколи замороження рахунку є підозрілі дії. На їхніх ознаках далі ми зупинимося окремо.

Як ми вже казали вище, фінмоніторинг — це процес, що стосується лише великих переказів і підозрілих транзакцій. Пильну увагу банків і держави зазвичай не привертають:

  • операції на суму до 5000 та погашення кредитів до 30 000 грн;
  • зняття готівки з власної картки;
  • здійснення розрахунків за комуналку;
  • сплата аліментів, штрафів, податків, зборів, єдиного соціального внеску;
  • онлайн-платежі, що здійснюються з використанням електронних платформ, зокрема Portmone. Втім, якщо ви бажаєте переказати гроші з картки на картку, зверніть увагу на чинні ліміти та обмеження, що встановлюються банками або платіжними системами. На платформі Portmone максимальна сума переказу становить 25 000 грн;
  • оплата товарів або послуг в інтернеті за допомогою пластикової картки чи електронного гаманця.

Хто виконує фінансовий моніторинг

Система фінансового моніторингу в нашій країні охоплює державні та первинні суб’єкти. До першої категорії належать:

  • Нацбанк;
  • Держфінмоніторинг;
  • Міністерство юстиції;
  • Мінфін;
  • Мінцифри;
  • Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку.

Своєю чергою, суб’єкти первинного фінансового моніторингу поділяються на два види — звичайні та спеціальні. У групу звичайних входять, зокрема:

  • банки;
  • оператори поштового зв’язку;
  • кредитні спілки;
  • страхові компанії, брокери;
  • ломбарди;
  • товарні біржі;
  • постачальники послуг, пов’язаних з криптовалютною сферою.

Повноваження на здійснення перевірки мають як резидентні установи, так і філії, представництва в Україні закордонних фінансових організацій.  

Спецсуб’єктами фінмоніторингу виступають:

  • нотаріуси;
  • бухгалтери, юристи, аудитори та компанії, що надають відповідні види послуг;
  • адвокатські бюро та об’єднання;
  • господарські суб’єкти, що надають податкові консультації;
  • ріелтори;
  • продавці коштовних металів і каміння;
  • оператори азартних ігор та лотерей.
Отже, згідно з чинним порядком, перевірка законності та чистоти операції можлива не лише в процесі оплати, а навіть під час укладення угоди, наприклад, з купівлі-продажу нерухомості, автівки або цифрових активів.

Важливо розуміти, що кожен первинний суб’єкт підпорядковується державному: банки, кредитні установи та поштові оператори — НБУ, адвокати та нотаріуси — Мін’юсту, ріелтори та аудитори — Держфінмоніторингу, компанії, чия діяльність пов’язана з криптовалютами, — Міністерству цифрової трансформації, учасники фондового ринку — НКЦПФР.

З якої суми починається фінансовий моніторинг у 2024 році

Фінансовий моніторинг фізичних осіб, що передбачає уточнення походження джерела коштів, за загальним правилом починається з 400 000 грн. Банк має право заблокувати таку або більшу суму. Водночас фінустанови, а також органи контролю звертають увагу на нетипові операції.

Індикатори підозрілості в повному обсязі перелічені в постанові Правління НБУ № 65 від 19 травня 2020 року (додаток № 20). Вони поділяються на кілька категорій та підкатегорій. Не будемо зупинятися на них детально, наведемо лише окремі приклади. Це зокрема:

  • відмова надавати інформацію про ділову активність;
  • надання неправдивих даних;
  • різка зміна об’ємів переказів;
  • регулярне надсилання або отримання грошей без відкриття рахунку;
  • часте одержання чи переказ коштів за кордон, особливо якщо транзакції мають незвичний характер, а їхню мету встановити неможливо;
  • велика кількість дрібних операцій (понад 30 протягом дня);
  • надходження на рахунок багатьох незначних платежів, що потім за один раз пересилаються іншому адресатові;
  • регулярні перекази по 500, 700, 1000 грн тощо на картку щодня чи кілька разів на день, що можуть вказувати на незаконне зайняття комерційною діяльністю. У таких випадках до перевірок підключаються податківці;
  • наявність у клієнта великої кількості карток і рахунків, потреба у яких є незрозумілою.

Неабиякий інтерес з боку суб’єктів фінмоніторингу викликають перекази, що здійснюються з територій, розташованих поряд з державним кордоном, зокрема з Польщею, Угорщиною та Словаччиною. 

Важливо знати, що кожна кредитно-фінансова установа самостійно визначає критерії для перевірки. Жоден клієнт не може знати точно, коли банк зацікавиться його операціями, а коли — ні. Процес визначення підозрілого обігу грошей складається з таких основних етапів.
  1. Автоматизований відбір незвичних операцій, що не мають очевидної економічної, законної мети або не відповідають фінансовому стану людини.
  2. Аналіз на предмет наявності чи відсутності індикаторів підозрілості.
  3. Моніторинг фінансової активності клієнта, що передбачає перевірку нетипових транзакцій, які не були виявлені раніше.

Зрозуміло, що звичайні дрібні перекази та, наприклад, оформлення кредитної картки не викликають підозр. З цього приводу можна не хвилюватися. 

Як пройти фінансовий моніторинг

Якщо ви плануєте купівлю автівки, нерухомості, інші витрати на велику суму, будьте готові надати документи, що є доказом легальності джерела походження грошей. До них, зокрема, належать:

  • довідка про зарплату в Україні або за кордоном. Вона потрібна навіть людям, котрі тимчасово непрацевлаштовані, проте раніше непогано заробляли;
  • довідка про сплату податків, декларація з відміткою контролювального органу;
  • копії декларацій, що мають подавати політично значущі особи;
  • папери, що підтверджують отримання спадщини, майна в дар, виграш у лотерею, продаж рухомого чи нерухомого майна, здавання квартири в оренду тощо;
  • інші види довідок і квитанції.

Документи необов’язково мають бути видані нещодавно, проте повинні надавати відповідь на питання про походження доходів. Усі вищеперелічені папери та інформація в них становлять банківську таємницю і не можуть надаватися третім особам, виняток — рішення суду.

Бажаєте отримувати ще більше корисної фінансової інформації? Читайте статті блогу на Portmone, дізнавайтеся про останні зміни в законодавстві, а також про те, як вони впливатимуть на життя українців.

Сподобалась стаття? Оцініть, будь ласка. Автору буде приємно 😌
Та поділіться в месенджерах
Коментарі