Земельний податок 2023-2024

Земельний податок 2023-2024
Stanislav Shulga
Stanislav Shulga
8 932

Земельний податок — це обов’язковий платіж, який підлягає стягненню з власників наділів або орендарів, котрі користуються землями, що належать державі чи територіальній громаді. Платниками є фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти. 

У цій статті поговоримо про особливості нарахування земельного податку, про його ставки, порядок сплати та умови звільнення від оподаткування. Інформація буде корисна людям, котрі мають ділянку певної площі, та бізнесам, що використовують для ведення діяльності землі державної чи комунальної власності.

Податок на землю 2024 для фізичних осіб

Фізособа — суб’єкт правових відносин, що згідно з чинним законодавством може займатися підприємницькою діяльністю, здійснювати фінансові операції, мати у власності рухоме і нерухоме майно. У нашому матеріалі під цією категорією маються на увазі пересічні громадяни та ФОПи, зокрема сімейні фермерські господарства.

Плата за земельні ресурси належить до групи місцевих зборів та є складовою оподаткування майна. Ставки земельного податку в Україні визначаються органами місцевого самоврядування згідно з локацією, де розташований наділ, та оприлюднюються на сайті відповідної селищної, сільської чи міської громади. Рішення приймається до 15 липня року, що передує періоду, в якому мають застосовуватися ці показники. 

Під час розрахування сум податків беруться до уваги ліміти, передбачені статтями 274 та 277 Податкового кодексу (ПК). Оподаткування часток і паїв, якщо їхня нормативна грошова оцінка була проведена, не може бути більшим за:

  • 3% оцінної вартості — для наділів, що належать фізособам за правом приватної власності;
  • 1% — для площ із загальнодоступним режимом користування;
  • 1% — для ділянок сільгосппризначення (нижня гранична межа — 0,3%);
  • 0,1% — для лісів.

Якщо нерухоме майно розташоване за межами населеного пункту та/або його експертиза не здійснювалася, застосовується грошова оцінка одиниці площі ріллі по області:

  • до 5% — для землі, що перебуває або може перебувати у власності фізосіб;
  • від 0,5 до 5% — для наділів, призначених для ведення сільського господарства;
  • до 0,1% — для лісового фонду.

За земельний пай податок сплачується в такому самому порядку, як і за ділянку, на яку оформлене право власності. У чому полягає різниця між цими поняттями? Пай — це умовна частка, що надавалася колишнім членам колгоспу. На відміну від наділу, її межі не виділені в натурі, володіння певною кількістю гектарів підтверджується сертифікатом. 

Селяни, що мають паї та здають їх в оренду, хоч і не знають, де знаходяться межі їхньої землі, все одно мають сплачувати податок. Щоправда, нині закон зобов’язує громадян, що мають паї, зайнятися їхнім виділенням і оформити право власності до початку 2025 року. Інакше земля належатиме місцевій громаді.

Суми податку обчислюються податківцями на підставі даних держкадастру. Платежі нараховуються контролювальними органами з 1 травня, повідомлення-рішення надсилаються або вручаються платникові особисто за місцем його реєстрації до 1 липня 2024-го. Кошти можна сплатити готівкою в касі органу місцевого самоврядування чи переказати за наданими реквізитами протягом 60 днів з моменту отримання такого повідомлення. Інформація про нарахування також доступна в особистому кабінеті на сайті ДПС.

Податок на землю для юридичних осіб

На податкові ставки для компаній поширюються ті самі норми, що і на оподаткування землі, яка належить або перебуває в оренді фізосіб. Окремо положеннями чинного ПК встановлено: за наділи, що перебувають у довічному користуванні господарських суб’єктів (крім підприємств державної й комунальної власності), останні мають сплачувати не більше ніж 12% від суми, передбаченої в техдокументації з нормативної оцінки.

Згідно з положеннями статті 286 Кодексу юрособи самостійно вираховують суму податку станом на 1 січня. Далі не пізніше 20 лютого поточного року компанії-землевласники подають до органу ДПС за місцем розташування нерухомого майна декларацію, в якій усі нарахування розбиваються по місяцях. Альтернативний варіант — подання декларацій щомісячно.

Кошти до бюджету територіальної громади сплачуються кожен місяць протягом 30 календарних днів, що настають після останньої дати звітного періоду. Наприклад, рахунок за січень 2024 року необхідно сплатити до 29 лютого включно, за лютий — до 1 квітня (оскільки 30 березня є неробочим днем).

Штраф за недотримання встановлених законом термінів сплати податку на землю становить:

  • +10% до податкового боргу — за прострочення до 30 днів;
  • +20% — за несплату впродовж 30 діб і більше.

Аналогічні санкції поширюються на громадян — власників і орендарів ділянок. Окремо зазначимо, що надсилання повідомлення про рішення не за податковою адресою платника або невручення його особисто (чи представникові) є підставою для звільнення боржника від відповідальності.

Обов’язок зі сплати податку на земельну ділянку у комерційних підприємств, так само як і у фізосіб, виникає з моменту отримання права власності, укладення угоди оренди чи одержання акта на безстрокове користування площею, що належить державі або територіальній громаді. Отже, за нещодавно відведені ділянки, а також у разі зміни об’єкта чи бази оподаткування декларація юридичними особами подається протягом 20 днів місяця, що настає за звітним.

Сплата земельного податку на період дії воєнного стану

Одразу після повномасштабного вторгнення рф у березні 2022 року Верховна Рада прийняла Закон № 2120–IX, яким до ПК були внесені деякі зміни. Зокрема, до 31 грудня року, наступного за тим, в якому буде скасовано воєнний стан, податок за землю не нараховуватиметься і не стягуватиметься за об’єкти, що:

  • знаходяться на територіях, які є тимчасово окупованими, а також у регіонах, де ведуться або раніше велися бойові дії. Їхній перелік визначається Кабміном;
  • розміщені в зонах спорудження фортифікацій;
  • заміновані.
До 6 травня 2023 року визнання ділянок засміченими небезпечними предметами покладалося на обласні військові адміністрації. Тепер відповідна інформація отримується податківцями з Державного земельного кадастру в межах взаємодії з центрами протимінної діяльності та гуманітарного розмінування. 

Крім того, минулого року до земель, сплата податку за які не є обов’язковою, були віднесені площі, що:

  • перебувають у консервації або на стадії сільськогосподарського освоєння;
  • несуть потенційну загрозу мінного забруднення (відповідний статус присвоюється місцевими радами або ОВА).

Повний перелік випадків звільнення від оподаткування законсервованих і замінованих земель міститься в статті 283 ПК. Завершенням пільгового періоду є останнє число місяця, в якому закінчуються заходи щодо охорони земель або в якому ділянки визнані непридатними до використання.

Пільги по сплаті земельного податку

Згідно з нормами податкового законодавства від обов’язкової сплати податку на землю звільняються:

  • фізособи, що мають інвалідність I та II групи;
  • багатодітні батьки (на утриманні яких перебуває троє чи більше дітей, котрі не досягли 18-річного віку);
  • «чорнобильці»;
  • пенсіонери за віком;
  • ветерани війни, учасники бойових дій, особи, що отримали інвалідність внаслідок війни, члени сімей загиблих захисників і захисниць.

Можливість не здійснювати платежі до бюджету для осіб з перелічених категорій діє лише в разі дотримання низки умов, про які ми розповімо далі.

Крім того, право не платити податки мають громадяни — власники земельних площ, що здають їх в оренду підприємцям-«єдинникам» IV групи, тобто сімейним фермерським господарствам (ФОПам, котрі вирощують, переробляють і реалізують сільгосппродукцію) та/або компаніям-сільгоспвиробникам.

Що стосується юросіб, від земельного податку звільняються некомерційні установи, до яких, зокрема, належать навчальні заклади, громадські організації, товариства осіб з інвалідністю та засновані ними підприємства. Виняток — випадки передання ділянки в оренду іншим неприбутковим суб’єктам.

Чи повинні пенсіонери сплачувати податок на землю

Чинні нормативно-правові акти дозволяють не сплачувати кошти до бюджету землевласникам і орендарям, що вийшли на заслужений відпочинок, якщо вони мають ділянку, площа якої знаходиться в межах граничних норм. Згідно з законодавством, такі норми залежать від призначення землі:

  • для ведення фермерського господарства — до 2 га;
  • для спорудження житла і господарських будівель, облаштування присадибної ділянки — не більше ніж 25 соток (у селі), 15 (у селищі) та 10 (у межах міста);
  • для зайняття садівництвом — максимум 12 соток;
  • для будівництва дачі — до 10 соток;
  • для зведення гаража — до 1 сотки.
Вказані обмеження поширюються також на інших пільговиків-фізосіб і стосуються кожної окремої ділянки. Наприклад, одна особа може мати одночасно присадибну ділянку і землю сільгосппризначення та нічого за них не платити. Якщо площа землі, що знаходиться у володінні чи в користуванні, перевищує наведені цифри, податок сплачується в загальноприйнятому порядку.

Хто платить податок на землю: орендар чи орендодавець

Для отримання відповіді на це запитання важливо розуміти різницю між орендою у приватного власника та у держави чи територіальної громади. У першому випадку: 

  • орендар розраховується за користування ділянкою (паєм);
  • орендодавець виконує податкові зобов’язання, сплачуючи нараховані суми до місцевого бюджету. 

У разі користування нерухомим майном територіальної громади або держави з орендаря (зокрема, особи, що має право на постійне землекористування) стягується орендна плата, яка по суті прирівнюється до податку. У разі суборенди вартість користування землею не може перевищувати суму орендної плати за основним договором.

Податок на землю для платників єдиного податку

Від грошових стягнень, а також подання відповідної звітності в Україні звільнені:

  • ФОПи I, II та III групи, що використовують ділянки для ведення господарської діяльності;
  • платники податку IV групи — виробники сільськогосподарської продукції.

Норма діє лише у випадках, якщо ділянка не здається в оренду, не надається в наймання чи позику (зокрема разом з розміщеною на ній нерухомістю).

Важливо! Приватні підприємці та компанії можуть не платити лише податок. Плата за оренду землі державної та комунальної власності в цьому разі здійснюється на загальних підставах.

Податки при продажу земельної ділянки

Продавці землі, незалежно від її призначення, під час продажу майна в обов’язковому порядку мають сплатити:

  • ПДФО — 5%, якщо продаж здійснюється протягом року, або 18% — у випадку третьої й кожної наступної угоди;
  • військовий збір — 1,5%;
  • держмито — 1% від отриманого прибутку.
Якщо ділянка продається вперше за рік і не перевищує ліміти, встановлені в статті 121 Земельного кодексу, ПДФО не оплачується. Одночасно має виконуватися вимога щодо перебування наділу у власності продавця не менше 3 років.

Як сплатити податок на землю онлайн

Швидко сплатити земельний податок, не виходячи з дому, можна, зокрема, за допомогою Portmone. Процедура переказу коштів на користь місцевої громади дуже проста і складається з таких кроків:

  1. У каталозі послуг на сайті або в мобільному застосунку оберіть розділ «Податки, платежі до бюджету».
  2. У переліку доступних інтернет-послуг знайдіть «Земельний податок з фізичних осіб».
  3. Із запропонованих списків оберіть регіон та одержувача — місцеву громаду, натисніть «Оплатити».
  4. Звірте реквізити отримувача з даними на паперовому повідомленні, вкажіть дані платника (ПІБ, телефон, email, звітний рік, суму), а також номер, термін дії та код CVV2 банківської картки.
  5. Підтвердьте транзакцію.

До речі, на нашому сервісі ви можете швидко оплачувати інші види податків, розраховуватися за комуналку, інтернет і телебачення, купувати страхові поліси та здійснювати безліч інших операцій. Якщо ви шукаєте універсальний майданчик для зручних і безпечних регулярних платежів, обирайте Portmone.

Сподобалась стаття? Оцініть, будь ласка. Автору буде приємно 😌
Та поділіться в месенджерах
Коментарі