Інфляція в Україні: її рівень та наслідки

Інфляція в Україні: її рівень та наслідки
Stanislav Shulga
Stanislav Shulga
110

Інфляція, що притаманна всім економікам світу, зазвичай розцінюється населенням як негативне явище. Втім, у помірних масштабах вона стимулює попит, розвиток виробництва і сприяє інвестуванню. Фактор враховується під час планування сімейного бюджету, бізнес-діяльності, прийняття рішень щодо кредитів або капіталовкладень.

У цьому матеріалі ми з’ясуємо, що таке інфляція, розповімо про її причини та види. Окремо зупинимося на поточній ситуації в Україні та надійних способах збереження грошей від знецінення.

Інфляція — це стійке та відчутне зростання цін на товари та послуги в країні, що супроводжується зменшенням купівельної спроможності населення і зниженням вартості національної валюти. Якщо цей показник низький та стабільний, приводу для хвилювань немає. Такий стан означає, що економіка працює, бізнес розвивається, наймає людей на роботу, підвищує оплату за працю та вкладається в нові технології. Як наслідок, ціни на його продукти зростають, і це цілком природно. 

Відсутність зростання цін свідчить про економічний застій, а надто швидкі його темпи призводять до зниження рівня життя і погіршення настроїв у суспільстві. Тому нацбанки з одного боку намагаються стримувати інфляцію, а з іншого — не прагнуть досягти нульового значення.

Індекс інфляції у 2024 році в Україні

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) — це показник, що показує динаміку змін вартості фіксованого набору товарів і послуг у поточному періоді порівняно з попереднім. Consumer Price Index (CPI) може вимірюватися у разах або відсотках. Наприклад, коефіцієнт інфляції 1,4 або 140% означає, що ціни на товари протягом досліджуваного періоду зросли на 40%.

Індекс визначається щомісяця Державною службою статистики на основі цін на товари та послуги на споживчому ринку, а також даних вибіркового дослідження умов життя домогосподарств, зокрема їхніх витрат. Показник встановлюється централізовано та охоплює всі регіони держави.

CPI в Україні в січні нинішнього року склав 100,4%, у лютому — 100,3%. Порівняймо індекс споживчих цін у відсотках на основні групи статей витрат у грудні 2023-го та січні 2024 року.

Тип витратГрудень 2023Січень 2024
Харчові продукти та безалкогольні напої101,5100,4
Алкогольні напої та тютюнові вироби101,4100,7
Одяг, взуття91,296,5
Житлово-комунальні послуги100,1100
Охорона здоров’я102,0100,7
Транспорт98,399,8
Зв’язок100,1100,1
Освіта100,6100,2
Культура і відпочинок100,399,9

Отже, бачимо, що коефіцієнт інфляції розраховується з огляду на вартість не тільки товарів найпершої потреби, а будь-якої продукції, що має попит у населення. Під час розрахунків також беруться до уваги витрати на комуналку, транспорт і дозвілля. До речі, якщо вам потрібно сплатити комунальні платежі онлайн, скористайтеся сервісом Portmone. 

У наступній таблиці наведені дані Держстату, за якими можна відстежити темпи інфляції в Україні по роках з 2000 по 2024-й.

РікCPI, %
2000125,8
2001106,1
200299,4
2003108,2
2004112,3
2005110,3
2006111,6
2007116,6
2008122,3
2009112,3
2010109,1
2011104,6
201299,8
2013100,5
2014124,9
2015143,3
2016112,4
2017113,7
2018109,8
2019104,1
2020105,0
2021110,0
2022126,6
2023105,1
2024100,7 (станом на лютий)

З таблиці бачимо, що найвищим коефіцієнт інфляції був у 2015-му, найнижчим — у 2012 році. Які показники є нормою, а які негативно позначаються на економіці країни та житті населення, ми детально розповімо далі.

Причини інфляції

Термін «інфляція» почав використовуватися у XIX столітті в Англії та Франції для пояснення надмірного обігу грошової маси, що мало наслідком її знецінення. Поняття остаточно затвердилося після II світової війни та стало відбитком тодішнього стану економіки. Втім, зростання цін і додаткова емісія грошових одиниць не завжди є інфляційними процесами.

Інфляція — складне багатофакторне явище, що характерне для ринкової економіки та може бути спричинене різними подіями. Думки економістів з приводу причин підвищення цін є різними. Усі теоретичні концепції умовно можна поділити на дві групи:

  • економічні — монетарні (криза валютно-фінансової системи, дефіцит держбюджету, монополізм підприємств тощо) і немонетарні (зростання витрат виробництва, зміни структури попиту та ринку);
  • неекономічні — природні (стихійні лиха, епідемії, техногенні аварії) та політичні (війни, мілітаризація економіки).

Якщо говорити узагальнено, інфляція обумовлена зростанням попиту на продукцію, послуги або збільшення собівартості товарів. Тобто підвищення цін спричиняють два глобальні процеси:

  • зниження ВВП за незмінного об’єму грошової маси в обігу. Якщо продукції виробляється менше, а фінансове забезпечення населення залишається на одному рівні, її вартість збільшується;
  • зростання кількості грошових одиниць. Підвищення зарплат і пенсій шляхом емісії нових гривень за стабільної кількості продукції також призводить до збільшення цін.

У сучасній економічній науці факторами виникнення інфляційних процесів також вважаються:

  • інфляція попиту. Коли стан економіки в країні поліпшується, зростає купівельна спроможність громадян, збільшується й попит, виробники підвищують вартість продуктів, а також заробітну плату працівникам;
  • інфляція витрат (пропозиції). Ціни збільшуються внаслідок підвищення собівартості продукту (витрат на сировину та оплату праці), дефіциту або достатнього попиту чи через присутність на ринку монополіста, котрий впливає на цінову політику інших гравців.
Крім того, на інфляцію можуть впливати зовнішні чинники: зростання цін на пальне, сировину, валютні коливання тощо.

Види інфляції

За типом прояву інфляція поділяється на два види:

  • відкриту;
  • приховану.

У першому випадку зростання цін є очевидним для всіх. Ця форма не має жодного руйнівного впливу на ринкові механізми. Підвищення вартості товарів і виробничих ресурсів на одних ринках компенсується їх зниженням на інших. Це цілком природне явище, що стимулює розвиток виробництва, розширення пропозицій, активізує інвестиційні процеси. Боротьба з відкритою інфляцією не має сенсу. Втім, для запобігання ослабленню економіки держава має контролювати зростання рівня цін.

Прихована інфляція передбачає відсутність змін у цінах і доходах населення з одночасним збільшенням грошової маси або зростанням виробничих витрат. Простими словами, йдеться про розрив між ринковими та встановлюваними державою цінами, зростання дефіциту певних груп товарів. Причиною цього є надмірний державний контроль.

Такий стан добре відомий громадянам постсоціалістичних країн. Зокрема, у 1980-х у колишньому радянському союзі товарне забезпечення кожного карбованця перебувало в межах 40–60 копійок. Прихована інфляція позбавляє виробників будь-яких стимулів для розвитку, породжує «тіньову економіку», хабарництво і спекуляції.

За темпами зростання інфляція буває:

  • низькою. Зростання цін не перевищує 6%. Водночас оптимальним вважається показник, що становить 3–5%. Такий рівень інфляції притаманний розвинутим країнам. Збільшення обсягів виробництва і купівельної спроможності населення сприяє розвитку економіки держави;
  • помірною. Вартість товарів і послуг підвищується до 6–10%. Становище поки не є загрозливим, проте ситуація потребує контролю;
  • «повзучою». За зростання цін до 20% на рік населення зазвичай починає скуповувати іноземну валюту, хоча розрахунки, як і раніше, здійснюються в національній. У такій ситуації державі та бізнесу варто задуматися щодо інвестування в перспективні галузі економіки;
  • обвальною. Протягом року ціни можуть підвищитися до 20–200%. Цей вид інфляції характеризується нестабільністю на ринку і різким падінням купівельної спроможності громадян. Суспільство шукає ефективні інструменти для збереження грошей — купує валюту, цінні папери тощо.

Найвищий рівень — гіперінфляція, за якої споживчі ціни можуть підвищитися більше ніж на 200% за річний період. Національній грошовій одиниці загрожує витіснення, ринкові розрахунки найчастіше відбуваються в іноземній валюті або за бартером. Ситуація, що зазвичай спостерігається під час важких криз та війн, потребує прийняття радикальних рішень, зокрема щодо оголошення дефолту.

Протягом минулого року в Україні спостерігався низький рівень інфляції. А от у 2022-му вона була обвальною, адже ціни протягом року зросли на 26,6%. Причиною посилення інфляційного тиску стало повномасштабне вторгнення рф, окупація окремих регіонів, руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, порушення логістичних шляхів, подорожчання енергоносіїв, обмеження власних запасів продукції та можливостей для імпорту.

За терміном дії інфляція може бути:

  • короткостроковою, викликаною різким збільшенням попиту на певний продукт, що спричиняє дефіцит, і, відповідно, підвищення вартості;
  • довгостроковою, пов’язаною зі знеціненням національної валюти.

Окремим видом є ненормована інфляція, сутність якої полягає в підвищенні цін на товари та послуги в окремій ніші через їхнє зростання в певній галузі. Негативним проявом цього явища є, зокрема, подорожчання комуналки. У цій ситуації збільшення тарифів, що не перекривається зростанням доходів населення, пришвидшує інфляцію.

Якщо вам потрібно швидко заплатити за комунальні послуги, скористайтеся «Портмоне». За допомогою нашої платформи ви також можете поповнити мобільний, переказати кошти з картки на картку, придбати страховий поліс і здійснити багато інших транзакцій.

Темп інфляції

Щоб дізнатися, на скільки зросли ціни протягом минулого року, можна застосувати формулу темпу інфляції. Виглядає вона наступним чином.

ТІ = (ІЦ1 – ІЦ0) : ІЦ0 х 100%, де:

  • ІЦ1 — індекс цін за поточний рік;
  • ІЦ0 — індекс цін за минулий рік.

Розрахуймо темпи інфляції за 2023 рік.

(105,1 – 126,6) : 126,6 х 100 = -17. Від’ємний показник означає, що інфляція сповільнилася на 17%. Порівняймо його з даними за 2022 рік.

(126,6 – 110,0) : 110,0 х 100 = 15. 

Отже, у 2022-му порівняно з 2021 роком інфляція прискорилася на 15%.

Розрахунок індексу інфляції

Вище ми з’ясували, що таке індекс інфляції (споживчих цін), і розглянули статистику, котра стосується України. Звідки беруться ці цифри? Для здійснення розрахунків застосовуються спеціальні Методологічні положення, що затверджені наказом Держстатистики від 29.08.2016 року № 158. 

За основу береться певний споживчий набір найважливіших і найпопулярніших товарів та послуг. Умовою потрапляння продукту до переліку є витрати на нього 0,1% бюджету домогосподарств. Список, що складається з більше ніж 300 найменувань, переглядається кожні 5 років.

Далі Держстат обирає в різних куточках країни точки для збору інформації. Наступний крок — проведення перевірок і реєстрація цін. На основі місцевих вираховуються регіональні та загальнонаціональні середні показники. Отримані цифри порівнюються з даними за минулий місяць та рік і публікуються на сайті служби.

Способи регуляції інфляції

Кожна ситуація, пов’язана з підвищенням споживчих цін, потребує індивідуального підходу і застосування комплексних заходів. В економічній науці виокремлюють кілька напрямів регулювання інфляційних процесів.

  • Коригування бюджетної політики. З метою зниження попиту держава може вдаватися до підвищення оподаткування і зменшення видатків з бюджету. Такі заходи несуть у собі ризик зниження ділової активності інвесторів, застою в економіці та зростання безробіття.
  • Запровадження жорсткої кредитно-грошової політики. Щоб запобігти збільшенню обсягів емісії нових купюр, держава обмежує грошовий обіг, розмір заробітної плати та підвищує кредитні ставки. Наразі в Україні подібні заходи не запроваджуються, ставки за позиками в гривні, навпаки, мають тенденцію до зниження. Отже, якщо вам потрібна певна сума до зарплати на незаплановані витрати, ви легко можете взяти кредит онлайн. Щоб не витрачати час на пошук найвигіднішої пропозиції, ознайомтеся з кредитними продуктами перевірених МФО на сайті Portmone.
  • Девальвація національної валюти. Такий крок дозволяє збільшити конкурентоспроможність продукції держави на закордонних ринках.
  • Заходи структурно-інвестиційної політики. Напрям передбачає обмеження монополізму і розвиток конкуренції, залучення іноземних інвестицій, захист національного виробника, запобігання відтоку активів за кордон, формування ринку позичкового капіталу.

Чи може держава «заморозити» ціни на певні категорії товарів і послуг? На перший погляд, це гарне рішення. Однак таке втручання може призвести до зниження обсягів виробництва, виникнення дефіциту і погіршення якості продукції. Звідси логічно випливає висновок, що ціни має регулювати ринок, а не держава.

У 2015 році в Україні запроваджене інфляційне таргетування. Суть цього механізму полягає в публічному оголошенні центральним банком цілей щодо допустимого діапазону інфляції та дотримання встановленого значення протягом певного періоду. У 2022-му через повномасштабну війну цей досвід був припинений. Втім, НБУ планує поступово відновити регулювання інфляційних процесів.

Чому при прискоренні інфляції збільшуються темпи підвищення цін

Будь-які зміни у вартості товару або послуги є наслідком певних процесів, що стосуються попиту чи пропозиції. В економіці діє універсальне правило: що нижчий попит, то меншою є ціна. Зростання попиту має наслідком подорожчання продукту. І навпаки — зменшення пропозиції робить товар дорожчим, збільшення — дешевшим. Як це працює в реальному житті? Розглянемо кілька прикладів.

  1. Низький врожай овочів у країні значно знизив обсяги продукції на ринку. Водночас попит залишився незмінним. У таких умовах вартість продуктів зростає. Причиною інфляції є зниження пропозиції товарів.
  2. Візьмемо іншу ситуацію — стрімкий ріст економіки. Люди починають заробляти більше, а отже, їхні потреби в товарах і послугах зростають. Виробники не встигають перекривати попит і підвищують вартість продукції. У цьому випадку інфляція виникає через збільшений попит.

Інколи, й це значною мірою характерно для України, на ціни впливає курс валют. Якщо долар або євро дорожчають, вартість імпортних товарів зростає, якщо зміцнюється гривня — зменшується.

Не забуваймо, що зміни попиту і пропозиції працюють у бік не тільки підвищення, а й зниження цін. Наприклад, у роки високого врожаю гречки вартість крупи на полицях магазинів знижується, водночас інші товари можуть дорожчати. Якщо населення зосередилося на заощадженнях і витрачає менше грошей, це також може призводити до зменшення споживчих цін.

Наслідки інфляції в Україні

Зростання цін на товари та послуги має як позитивний, так і негативний вплив на суспільство. Позитивними соціально-економічними наслідками інфляції є: 

  • стимуляція товарообігу. Люди намагаються придбати потрібні їм товари (наприклад, будівельні матеріали, меблі, побутову техніку і навіть авто та нерухомість) якомога раніше, поки їхня вартість не зросла. Виробники активно працюють, поліпшується продуктивність співробітників;
  • перерозподіл доходів між кредиторами та позичальниками. Позичальники, що беруть кредит на тривалий термін під фіксовані відсотки, зрештою опиняються у виграші. Таку саму перевагу мають і боржники.

Суттєві мінуси інфляції — збіднення населення, інвестування коштів громадянами та бізнесом не у власну справу і не в національну економіку, а в іноземну валюту та товари. Високий рівень інфляції унеможливлює довгострокове планування. Такі умови гальмують розвиток виробництва, науки та технологій. Перехід грошового обігу з виробництва в торгівлю посилює спекуляції. Від стрімкого зростання цін найбільше страждають люди з фіксованим доходом, кредитори та громадяни, що мають депозит у банку або вклали кошти в цінні папери.

Як зберегти дохід в умовах високої інфляції

Якщо грошові запаси знецінюються поступово і прогнозовано, особистий бюджет контролювати досить легко. У такому випадку інфляційні втрати можна покривати шляхом отримання відсотків від депозитів чи облігацій. За високої інфляції, в умовах нестабільності ці інструменти не працюють.

Для збереження заощаджень і збільшення доходів під час стрімкого зростання цін краще вкласти гроші:

  • у купівлю іноземної валюти — доларів або євро. Це найпростіший спосіб запобігання втраті коштів та їхнього накопичення;
  • у придбання золота — монет або злитків;
  • у нерухомість. Інвестування в об’єкт на стадії будівництва дає змогу не тільки зберегти кошти, а й заробити, адже квартира в будинку після здачі в експлуатацію коштуватиме набагато дорожче.

Для людей, що не бояться ризикувати, непоганим варіантом може стати купівля криптовалюти. До речі, зовсім нещодавно вартість Bitcoin перетнула позначку в $70 000, досягнувши історичного максимуму. За останні 3 місяці ціна віртуального активу підвищилася майже на 70%, за рік — більше ніж на 150%. Той, хто купив BTC раніше, зміг непогано заробити.

Період швидкого зростання цін є сприятливим часом, щоб витратити частину збережень на власне здоров’я (наприклад, на корекцію зору, дорогі стоматологічні послуги) або ремонт житла.

Бажаєте отримувати більше цінної інформації про фінанси та планування особистого бюджету? Стежте за оновленнями в блозі на Portmone.

Сподобалась стаття? Оцініть, будь ласка. Автору буде приємно 😌
Та поділіться в месенджерах
Коментарі