ПДВ в Україні у 2024 році

ПДВ в Україні у 2024 році
Stanislav Shulga
Stanislav Shulga
2 710

Податок на додану вартість сплачується за товари, роботи й послуги, що реалізуються в Україні, та має суттєвий вплив на економіку держави. Простими словами, ПДВ — це надбавка до ціни продукту, витрати за якою покладаються на покупця, а обчислення, облік і переказ коштів до бюджету — на продавця.

У цій статті ми з’ясуємо, хто має сплачувати податок, які ставки діють у 2024 році та як розрахувати суму надбавки. Крім того, розповімо про терміни сплати, відшкодування ПДВ, податковий кредит і штрафні санкції за прострочення обов’язкових внесків.

Ставка податку на додану вартість у 2024 році

Розміри податкового зобов’язання визначаються у відсотках від вартості товару чи послуги та закріплені в статтях 193–195 Податкового кодексу. Стандартна ставка ПДВ, що застосовується у більшості випадків, дорівнює 20%. Крім неї встановлені наступні ставки:

  • 14% — для окремих видів імпортованої сільгосппродукції;
  • 7% — для лікарських засобів, медичної техніки, спортивних змагань, готельних послуг, реалізації квитків на культурні й пізнавальні заходи (театральні вистави, концерти, показ фільмів, екскурсії в музеях, зоопарках і заповідниках);
  • 0% — для операцій, пов’язаних з вивезенням продукції з митної території України, постачанням товарів для магазинів безмитної торгівлі, засобів для заправки й забезпечення морських і повітряних суден. До цієї категорії також входять міжнародні перевезення, роботи щодо ввезеного в країну рухомого майна (збирання, налагодження, модернізація тощо), а також обслуговування літаків, що виконують міжнародні рейси.
Важливо! «Оподаткування за нульовою ставкою», «операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ» та «звільнення від податку на додану вартість» — це зовсім не тотожні поняття, вони регулюються різними нормами ПК. Перелік операцій, що не підлягають оподаткуванню, міститься у статті 196 Кодексу.

Операціям, звільненим від ПДВ, що по суті є податковою пільгою, присвячена стаття 197.

Платники ПДВ в Україні

Непрямий податок на користь держави сплачують юридичні особи та фізособи-підприємці деяких категорій, резиденти та нерезиденти, дані про яких внесені до Реєстру платників ПДВ під індивідуальним податковим номером. Щодо ФОПів, відрахування до бюджету за реалізовані товари та послуги передбачені лише для підприємців на загальній або спрощеній системі III (якщо вони обрали ставку єдиного податку в розмірі 3% від доходу) та IV груп. До речі, «загальники» мають змогу сплатити ЄСВ та інші види податків і зборів за допомогою платформи Portmone.

Реєстрація платників здійснюється як у добровільному, так і в примусовому порядку. За власним рішенням сплачувати ПДВ мають право суб’єкти господарської діяльності, в яких обсяги оподатковуваних операцій є нульовими або меншими ніж 1 млн грн на рік. Так само як обов’язкова, добровільна реєстрація відбувається на підставі заявки за формою № 1-ПДВ до територіального контролювального органу за місцем знаходження (проживання) платника через особистий електронний кабінет на сайті ДПС.

Здійснювати відрахування до бюджету в обов’язковому порядку мають особи, котрі виконують операції з реалізації або постачання товарів чи послуг, що підлягають оподаткуванню, якщо їхній сукупний дохід від такої діяльності за останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн без ПДВ.

Поряд з «добровольцями» та суб’єктами, що зареєстровані як платники ПДВ, згідно зі статтею 180 чинного ПК податок на додану вартість в Україні повинні сплачувати також:

  • імпортери оподатковуваних товарів;
  • оператори договорів спільної діяльності, що працюють без створення юрособи;
  • продавці «безхазяйного» і конфіскованого майна;
  • управителі майна, котрі ведуть облік операцій щодо його використання;
  • учасники угод про розподіл продукції;
  • надавачі послуг підприємствам залізничної галузі;
  • постачальники електронних послуг для фізосіб — нерезиденти, що не мають в Україні постійного представництва.

До 2014 року підтвердженням набуття відповідного статусу було свідоцтво платника ПДВ, номер якого вказувався в декларації, уточнювальних розрахунках податкових зобов’язань, накладних тощо. Сьогодні доказом реєстрації суб’єкта платником ПДВ є наявність запису про нього в Реєстрі, витяг з якого можна отримати без додаткових витрат.

На початку повномасштабної війни публічний доступ до Реєстру був обмежений, в лютому 2023 року його відкрили. Втім, щоб ознайомитися з інформацією, користувач має авторизуватися за допомогою КЕП співробітника компанії, ФОП або ЕЦП фізособи.

Відшкодування ПДВ

Бюджетне відшкодування ПДВ передбачає компенсацію державою суб’єкту господарської діяльності або фізичній особі надлишково сплачених коштів у разі, якщо сума податкового кредиту (так званого «вхідного ПДВ», що сплачується під час купівлі платником товарів чи послуг) перевищує обсяги вихідного податкового зобов’язання. 

Відшкодувати зайві витрати можна як у грошовій, так і в іншій формі, наприклад, шляхом зарахування коштів, що підлягають поверненню, у сплату інших податків: ПДФО, ЄСВ тощо. «Мінус» також може бути перенесений на наступний звітний період. Нагадуємо, що оплатити ПДФО онлайн ФОПи можуть в будь-який зручний для них час. Для цього варто скористатися «Портмоне».

Надання компенсації здійснюється в наступному порядку:

  • подання податківцям декларації разом з розрахунком суми (додаток Д3) та заявою на бюджетне відшкодування (Д4);
  • включення заявника до спеціального реєстру;
  • здійснення контролювальним органом позапланової перевірки протягом 30 днів після закінчення терміну подання декларації. Цей захід передбачений, якщо сума відшкодування перевищує 100 тис. грн або коли працівники ДПС мають сумніви щодо законності декларування бюджетного відшкодування;
  • узгодження суми наступного дня після перевірки, внесення відповідного запису до реєстру;
  • нарахування компенсації Казначейством протягом 5 робочих днів.

Отже, процедура займає трохи більше ніж місяць.

Право повернути гроші не залежить від терміну існування господарського суб’єкта, дати реєстрації його платником податку, відсотка ПДВ і загальної суми внеску. Обов’язковими умовами одержання компенсації є сплата податку в грошовій формі та відсутність боргів. Відшкодування грошима повною мірою можливе лише в тому разі, якщо сума не перевищує ліміту реєстрації накладних. В інших випадках залишок переноситься на наступний період, або застосовується взаємозалік.

Найчастіше претендентами на повернення ПДВ є експортери продукції. Водночас податківці зазвичай відмовляють у відшкодуванні податку за послуги, отримані від нерезидентів, операції з пальним в період воєнного стану, а також за майно, знищене внаслідок військових дій чи іншого форс-мажору.

Розрахунок ПДВ

Формула ПДВ є дуже простою.

P = C х S : 100, де

P — сума податку;

C — ціна продукту, що складається з його вартості та прибутку від продажу;

S — податкова ставка.

Наведемо приклад. Товар коштує 7000 грн (5000 — собівартість, 2000 — прибуток), ставка ПДВ — 20%.

7000 х 20% : 100 = 1400 грн

Відповідно, вартість товару для покупця становитиме: 7000 + 1400 = 8400 грн.

Далі розглянемо, як рахується ПДВ, коли відома відпускна вартість продукту. В цьому разі застосовується дещо інший принцип обчислень. Спочатку потрібно знайти вартість без оподаткування, потім відняти цю суму від ціни продажу.

С = B : (1 + S/100), де

B — ціна реалізації.

Якщо товар фактично коштує 3500 грн, у разі застосування ставки 20% собівартість разом з прибутком дорівнюватиме: 3500 : 1,2 = 2917; 3500 – 2917 = 583 грн (ПДВ).

Що таке податковий кредит з ПДВ

Податковий кредит з ПДВ — це сума, на яку відповідно до чинного законодавства платник може зменшити платіж до бюджету. Право на здійснення вирахувань з податкових зобов’язань виникає у зв’язку з:

  • закупкою або виготовленням продукту;
  • отриманням послуг у межах України, зокрема від нерезидентів;
  • придбанням або ввезенням в країну необоротних активів (нерухомості, обладнання, програмного забезпечення тощо);
  • імпортом товарів.

Для визнання податкового кредиту обов’язковим є дотримання двох умов:

  • виконання «правила першої події» щодо визначення дати відліку. Це може бути дата отримання товару чи послуги або момент здійснення оплати, списання коштів з розрахункового рахунку;
  • наявність у Реєстрі даних про податкову накладну.

Крім накладних підтвердженням витрат можуть слугувати:

  • касові чеки;
  • митні декларації;
  • квитки на транспорт;
  • рахунки з готелю тощо.

Усі перелічені документи мають містити податковий номер постачальника.

Щоб порахувати суму податку, що сплачується до бюджету, потрібно від розміру податкового зобов’язання відняти суму кредиту. Якщо значення виявиться від’ємним, ПДВ підлягає відшкодуванню, про яке ми розповідали вище.

Штраф за несвоєчасну сплату ПДВ

Термін подання податкової декларації за деякими винятками залежить від довжини звітного періоду. Якщо він становить місяць — подавати документ потрібно протягом 20 днів після його закінчення, якщо квартал або півріччя — впродовж наступних 40 діб.

ПДВ має бути сплачений впродовж 10 днів після настання граничного строку для подання декларації.

Невчасна сплата чи недостатня сума податку має наслідком нарахування штрафів:

  • 5% від суми заборгованості — в разі прострочення протягом 30 днів або меншого терміну;
  • 10% — у випадку запізнення зі сплатою податку на більше ніж 30 днів.
За умисну несплату узгодженого податкового зобов’язання (за яким подавалася декларація або не було оскаржене повідомлення-рішення) закон передбачає штраф у 25% від розміру боргу — за перше порушення. Повторна протягом 1095 днів затримка оплати податку на більше ніж 90 днів загрожує штрафом у 50% від суми заборгованості. 

У блозі на Portmone ви можете знайти чимало корисної інформації про різні види оподаткування. На сайті та в мобільному застосунку підприємцям доступні такі опції як сплата єдиного податку, ЄСВ, ПДФО за себе та найманих працівників. Тож користуйтеся ефективними фінансовими інструментами для бізнесу та слідкуйте за змінами в економічному законодавстві нашої держави разом з нами.

Сподобалась стаття? Оцініть, будь ласка. Автору буде приємно 😌
Та поділіться в месенджерах